Огляд ринку меблів в Україні: тенденції розвитку

Фахівці digital-агентства повного циклу Rubarb провели маркетингове дослідження українського ринку меблів і визначили основні тенденції.

Ринок меблів демонструє позитивне зростання і в більшій мірі це обумовлено збільшенням обсягів внутрішнього виробництва. Однією з головних тенденцією на сьогоднішній день є орієнтація здебільшого покупців на меблі українських виробників, що відображає факт підвищення довіри споживача до вітчизняної продукції. Зростання частки продажів в середньому і нижньому цінових сегментах і відмова більшості споживачів від покупки імпортних меблів пов'язано, в першу чергу, зі зниженням купівельної спроможності населення та орієнтацією більшості виробників меблів на запити внутрішнього ринку.

Тенденції розвитку

Експерти меблевого ринку виділяють наступні тенденції його розвитку в Україні в 2019 році:

• найбільш активними темпами розвивається виробництво домашніх меблів, при цьому, в економ-сегменті лідируючі позиції з продажу займають саме українські виробники;
  
• швидкими темпами розвивається виготовлення офісних меблів, чому сприяє зростання популярності використання дизайну офісних приміщень;
• поява мультибрендових гіпермаркетів меблів;
• активне зростання популярності онлайн-продажів серед більшості виробників;
• переорієнтація вітчизняних виробників від однотипних меблів на створення унікальних пропозицій.

До основних стримуючих факторів розвитку виробництва меблів в Україні експерти відносять:

• підвищення вартості сировини і комплектуючих;
• нестача кваліфікованих кадрів;
• зростання частки нереалізованої продукції;
• додаткові витрати у вигляді витрат на зберігання і логістику;
• нестача фінансових і кредитних ресурсів, а також відсутність інвестицій.

Згідно з даними державної служби статистики, в період 2013-2017 рр. виробництво меблів в Україні характеризувалося нестабільної динамікою. Показники обсягів реалізації меблів в натуральному вираженні мали тенденцію до скорочення, при цьому в грошовому вираженні, починаючи з 2016 року, спостерігається деяке зростання, що свідчить скоріше про вплив фактора росту цін на меблі.

Грунтуючись на дані обсягів виробництва, експорту та імпорту, можна говорити про те, що після кризи 2015 року, темпи зростання обсягу внутрішнього ринку в період 2016-2017 рр. збільшувалися в середньому на 15% щорічно (рис 1).

Імпорт меблів до початку 2018 р склав 257009,1 тис. дол. США, що на 43% менше, ніж в 2013 р Обсяг експорту меблів значно перевищив імпорт і до початку 2018 р склав 542322,6 тис.дол. США, що на 36,5% більше, ніж в 2015 р При цьому темпи обсягів експорту, по відношенню до 2016 р, знизилися на 11%. На стан експорту істотно вплинула політична ситуація в країні, що підштовхнуло виробників змінити географію країн-імпортерів української меблів, і збільшити потік експорту в країни ЄС.

Максимальні обсяги продажів меблів в 2017 р припадають на Одеську, Дніпропетровську, Львівську, Харківську, Київську області та на місто Київ (близько 64,2%). Попит на меблі в Києві вище, ніж в інших містах, оскільки 60% всіх новобудов України розташовані саме в столиці.

У структурі меблевого ринку найбільшу частку займають сегмент меблів для їдалень і віталень, а також кухонні меблі.

Рис. 2. Сегментація ринку виробництва меблів за 2017 р.
Джерело: складено за даними державної служби статистики.

В цілому, меблі для дому на 48% складаються із корпусних меблів. На м'які меблі припадає 29% від загального обсягу, кухонні - 25%.

Попит на меблі для бізнесу залежить від зростання існуючих підприємств і відкриття нових. Потрібно відзначити, що в період 2013-2017 рр. кількість суб'єктів господарювання в Україні збільшилася на 8,3%, що відбулося, в основному, за рахунок зростання кількості дрібних підприємців. Також виробництво меблів для офісу в 2017 р збільшилася на 6,3%, в порівнянні з 2016 р, а меблі для підприємств торгівлі - на 52%. Це свідчить про зацікавленість українського бізнесу в використанні меблів вітчизняного виробництва.

Істотним фактором, що робить значний вплив на рівень попиту на меблевому ринку, є модні тенденції та світові тренди. Однією з глобальних тенденцій меблевої галузі є збільшення попиту на домашні кабінети, бібліотеки, столи, стелажі та шафи, що пов'язано зі збільшенням кількості людей, які працюють віддалено. Аналітики прогнозують на 5-7% зростання обсягу світових продажів сегмента меблів для домашнього офісу до 2019 року.

Іншою глобальною тенденцією меблевої галузі є тренди в розвитку ринку нерухомості (невеликі квартири) і демографічні тенденції (невеликі сім'ї з 2-3 чоловік). Внаслідок цього, відзначається зростання рівня попиту на багатофункціональні, трансформовані меблі невеликих розмірів.

На думку аналітиків ринку, до 2019 року онлайн продажі меблів зростуть до 17-20%. Уже сьогодні меблеві компанії прагнуть налагодити сервіс, що дозволяє виробляти доставку і складання меблів при покупці через інтернет в день оформлення замовлення.

Ще один світовий тренд - зростання продажів в сегменті розкішних меблів, (як для будинку, так і для офісу), найбільшим ринком якої є європейський.

Також варто відзначити зростаючий світовий попит на екологічно чисті меблі, не дивлячись на те, що її собівартість вище, ніж у звичайних.

У структурі собівартості меблів головними складовими є сировина і матеріали, а також витрати на розробку і впровадження моделей, заробітну плату, енергетичні ресурси, логістику, рекламу і накладні витрати.

Проблеми галузі

Основним ринком, який впливає на виробництво меблів і дерев'яних декоративних комплектуючих, є ринок оброблення деревини та виробництво виробів з дерева. До основних проблем деревообробної галузі аналітики відносять скорочення заготівлі лісу в Україні (на 2,5% в 2017 р) і зростання цін на основні види необробленої деревини. За даними Української універсальної біржі, вартість фанерної сировини з вільхи коливалася від 1260 грн. / М3 до 1320 грн. / М3, а з берези - від 1280 грн. / М3 до 1400 грн. / М3. Сировина для деревостружкових плит з сосни продається по 380-500 грн. / М3, а з берези по 460-470 грн. / М3.

На думку експертів, найближчим часом очікуються перебої в поставках пиломатеріалів та іншої продукції з дерева, що обумовлено відсутністю ефективної організації закупівлі необробленої деревини на аукціонних торгах.

Істотну роль в розвитку українського меблевого ринку має ринок нерухомості. Згідно з даними Державної служби статистики, в Україні показник введення житла в експлуатацію в 2017 р виріс на 9% в порівнянні з 2016 р і склав 10,2 мільйона м2. Між зростанням нерухомості і виробництвом меблів існує прямий зв'язок, тому слід також очікувати підвищення попиту як на меблі для житлових будинків, так і на меблі для бізнесу.

З темпами зростання будівництва пов'язано збільшення попиту на дизайнерські послуги. Найбільш ємним сегментом є ринок послуг з проектування та дизайну інтер'єру житлових будинків і суспільного середовища. Особливістю цього ринку є те, що професійні контакти між дизайнером, клієнтом і виконавцем здійснюється шляхом так званого «сарафанного радіо», за рекомендацією родичів або знайомих.

На українському ринку послуги з проектування і дизайну інтер'єру здійснюють дизайн-студії або приватні дизайнери. Багато з них надають комплекс послуг, починаючи від архітектурного проектування до декорування, проектування меблів і ландшафтного дизайну, при цьому існує думка про слабкий естетичний рівень основної маси дизайнерів.

Важливим напрямком розвитку ринку дизайнерських послуг в Україні є встановлення партнерських зв'язків між дизайнерами і компаніями, що надають послуги з виробництва меблів. При цьому характерною рисою є регіональна специфіка робіт, а також самих клієнтів. Розкид цін на одні й ті ж послуги досить великий.

Сьогодні в Україні налічується понад 3 тисячі компаній-виробників меблів. Серед них: великі меблеві фабрики, що виготовляють меблі серійно, середні підприємства, що працюють за індивідуальними замовленнями і дрібні, серед яких близько 30% - мікропідприємства. Великі виробники мають більш якісне обладнання, що забезпечує їм великі, в порівнянні з середніми і малими підприємствами, обсяги виробництва. При цьому великі виробники мають меншу виробничу гнучкість і не можуть швидко реагувати на зміну смаків, стилів і дизайнерських трендів. У меншій мірі такі виробники можуть задовольняти індивідуальні запити, що з успіхом здійснюють середні і малі суб'єкти господарювання меблевої галузі.

Для виходу в більш дорогий сегмент елітних меблів деякі українські виробники збирають вироби, використовуючи імпортні комплектуючі, що, відповідно, відбивається на ціні.

Гравці на ринку та їх переваги

Основний склад гравців на українському меблевому ринку сформувався з 1991 по 2000 рік. Значну частку ринку займають компанії «Енран», MERX, «Стерх», LIVS, «Гербор», «Кухні України», «Екмі-меблі» та ін.

Головними конкурентними перевагами володіють підприємства - лідери галузі, які працюють не тільки на українському ринку, але і за його межами. Невеликі меблеві магазини і дрібні виробництва намагаються протистояти великим мережам. Найбільший рівень конкуренції спостерігається серед середніх і малих суб'єктів господарювання меблевої галузі, які основні зусилля концентрують на економ-сегменті. Також спостерігається зростання конкуренції серед інтернет-магазинів меблів. Найбільш популярні серед них: "Дивани для нірвани", "Файні меблі", "Мебеліс", "Дубок", "Софине", "Мебельок", "Табуретка" і ін. Серед способів конкурентної боротьби - підвищення якості продукції та сервісу, різний дизайн, зниження ціни, гнучка система знижок, а також зручні терміни виготовлення.

Купівельна поведінка цільової аудиторії

Дослідження поведінки покупців меблів дозволили виявити деякі особливості споживчих переваг. Покупці меблів економ-сегмента, вибираючи меблі, спочатку цікавляться її ціною, потім звертають увагу на якість, зовнішній вигляд, а вже після цього - на її походження.

Покупці з високим доходом, при виборі меблів ґрунтуються не стільки на власних естетичних уподобаннях, скільки на те, які меблі, якої фірми або країни виробника є престижною в їх соціальному середовищі. Тому пріоритетом у структурі споживчих переваг виступає, в більшій мірі, походження меблевої продукції, потім в рівній мірі дизайн і якість, і в останню чергу - ціна.

Також намітилася тенденція підвищення інтересу покупців до меблів з натуральних матеріалів, в тому числі, з цільного деревного масиву. Даний матеріал стає основою для різних дизайнерських рішень, що дозволяє розширювати можливості надання послуг і задовольняти різні за складністю запити.

Більшість споживачів уже мають певне уявлення про те, які повинні бути меблі з точки зору її дизайну, якості матеріалу та фурнітури, конструкції, зручності і т. д. Все це формує у свідомості споживачів певний стиль меблів. Сьогодні покупець, дослідивши ринок меблів в мережі Інтернет, здатний без допомоги продавців, за зовнішнім виглядом визначити стильову приналежність меблів. Більшість покупців в Україні при рівних умовах віддадуть перевагу меблям імпортного походження, оскільки чітко вираженого, брендового стилю у вітчизняних немає.

У поведінці покупців меблів виявляються такі тенденції:

• при покупці переважають більш обдумані рішення;
  
• росте цінність індивідуального підходу;
• формується ставлення до брендів;
• велику роль відіграють соціальні медіа;
• збільшується потреба в самовираженні;
• індивідуальність і творчість переважає над хвастощами і бажанням справити враження.

Істотним чинником, що впливає на купівельне рішення, є також наявність сервісу і додаткових послуг.

Головною тенденцією споживчих переваг як власників житлових приміщень, так і приміщень суспільного середовища, є зростаюча потреба в залученні послуг дизайнерів для проектування інтер'єрів. Це обумовлено такими факторами:

• особливості приміщення, що не дозволяють використовувати наявні на ринку моделі;
• бажання індивідуалізувати простір, зробити його відмінним від інтер'єрів знайомих, родичів і т.д.
• необхідність або бажання використовувати меблі, котрі мають конструктивні особливості, відмінні від стандартних;
• брак часу на пошук інформації про модні стилі та виробників меблів;
• бажання більш раціонально використовувати простір і фінансові ресурси на його оформлення;
• незнання особливостей і характеристик матеріалів, з яких виготовляються меблі;
• рекомендації знайомих і родичів, які користувалися послугами дизайнерів, і були схвалені.

Дизайнер, як правило, працює «в зв'язці» з архітектором і конструктором, якість виконання робіт яких, впливає на результати. У роботі з замовниками дизайнер, в першу чергу, орієнтується на побажання кінцевого споживача. Однак існують часті випадки нав'язування ідеї дизайнера клієнту, недбалого ставлення до потреб замовника, небажання враховувати психологічні аспекти при роботі з клієнтом, нехтування деталями, які сприяють досягненню максимального комфорту клієнта. При цьому незадоволеність клієнта часто спрямована саме на виробника меблів, що «підриває» його імідж.

Підводячи підсумки, можна говорити про значний потенціал українського меблевого ринку сьогодні і в перспективі. Розвиток і диференціація різних сфер життєдіяльності людей, впровадження нових технологій світової меблевої індустрії відкриватимуть нові можливості для виробників вітчизняних меблів і сприяти утворенню нових «ніш». Посилення зацікавленості західних споживачів до меблів українського виробництва дозволить розширити можливості каналів збуту і буде сприяти зміцненню позицій вітчизняних виробників на зарубіжних ринках.

Якщо Вам потрібно провести аналіз ринку звертайтеся в digital-агентство повного циклу Rubarb! Ми проведемо кабінетне дослідження спеціально для вас!